покійник

From по́кій (pókij, “rest, peace”) +‎ -ник (-nyk).

• IPA^(key): [poˈkʲii̯nek]

• Audio

  (file)

покі́йник • (pokíjnyk) m pers (genitive покі́йника, nominative plural покі́йники, genitive plural покі́йників, feminine покі́йниця)

1. the deceased

   Synonyms: мрець (mrecʹ), небі́жчик (nebížčyk)

Lua error in Module:utilities at line 142: attempt to perform arithmetic on local 'h' (a nil value)

• покі́йний (pokíjnyj), спокі́йний (spokíjnyj)
• поко́їти (pokójity), поко́їтися (pokójitysja)

• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “покійник”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2010–2023), “покійник”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volume 1–14 (а – префере́нція), Kyiv: Naukova Dumka; Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN