заробітчанин

заробі́ток (zarobítok) +‎ -я́нин (-jányn)

• IPA^(key): [zɐrɔbʲiˈt͡ʃːanen]

заробітча́нин • (zarobitčányn) m pers (genitive заробітча́нина, nominative plural заробітча́ни, genitive plural заробітча́н, feminine заробітча́нка, relational adjective заробітча́нський)

1. a worker that is travelling to find paying fixed-term jobs
2. (derogatory) one who only works for money

Lua error in Module:utilities at line 142: attempt to perform arithmetic on local 'h' (a nil value)

• заробітча́нство (zarobitčánstvo)

• Hrinchenko, Borys, editor (1907–1909), “заробітча́нин”, in Словарь украинского языка [Dictionary of the Ukrainian Language] (in Russian), Kyiv: Kievskaya starina
• Bilodid, I. K., editor (1970–1980), “заробітчанин”, in Словник української мови: в 11 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 11 vols] (in Ukrainian), Kyiv: Naukova Dumka
• Shyrokov, V. A., editor (2014), “заробітча́нин”, in Словник української мови: у 20 т. [Dictionary of the Ukrainian Language: in 20 vols] (in Ukrainian), volume 5 (з – зв'я́нути), Kyiv: Ukrainian Lingua-Information Fund, →ISBN